Корінь:
будова, основні функції. Лабораторний дослід № 4. Будова кореня.
Мета:
ознайомитися з видами коренів та типами кореневих систем; з’ясувати функції
коренів та їх видозмін; розвивати навики виконання лабораторного досліду,
продовжити формування навиків дослідницької роботи та спостереження; розвивати
інтерес до вивчення біології. Формувати навички самостійності у здобутті знань.
Тип
уроку: комбінований.
Хід уроку:
1. Організаційний момент
Привітання учнів,
перевірка їх готовності до уроку.
2. Перевірка домашнього завдання
2.1. Індивідуальна робота учнів за картками.
Картка 1
|
Серед запропонованих органів
виберіть генеративні та вкажіть функції, які вони виконують.
|
Картка 2
|
Серед запропонованих органів
виберіть вегетативні та вкажіть функції, які вони виконують.
|
2.2. «Біологічна мозаїка» (робота в малих групах).
Група учнів отримує картки, де запропоновано набір
слів, з яких потрібно скласти визначення і назвати поняття.
Приклади «мозаїки» для:
I групи: пагона, це, нового, зачаток (брунька);
II групи: осьова, це, пагона, частина (стебло);
III групи: та, видозмінений, пагін, це, вкорочений (квітка);
IV групи: підземна, рослини, це, частина (корінь).
2.3. Конкурс сенканів на тему «Орган»
(індивідуальне домашнє завдання).
3. Актуалізація опорних знань учнів. Повідомлення теми уроку, мети, плану уроку.
Проблемне
запитання.
-
У пустелях денна
температура піднімається до 80 градусів, уночі бувають приморозки, грунт сухий
і сольовий. Який орган рослини допомагає вижити за таких умов? (Корінь)
План
1. Види
коренів.
2. Типи
кореневих систем.
3. Видозміни
коренів.
4. Виконання лабораторної роботи.
4. Вивчення нового матеріалу
1. Види
коренів.
Складання опорної схеми
2. Типи кореневих систем.
Розповідь учителя
Сукупність
усіх цих коренів (головного, бічних різних порядків та додаткових) утворює
кореневу систему.
За
формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу і мичкувату.
Робота з підручником в парах за
запитаннями.
-
Чим стрижнева коренева система відрізняється
від мичкуватої?
-
Які вам відомі рослини із стрижневою
кореневою системою?
-
Які вам відомі рослини з мичкуватою
кореневою системою?
-
Яка коренева система краще закріплює
рослину у ґрунті?
-
Яка коренева система ефективніше
всмоктує поживні речовини з ґрунту? Чому?
Проектування зображення
|
Стрижнева
|
Мичкувата
|
 |
|
Складання опорної схеми
3. Видозміни коренів.
Самостійна робота з підручником
Завдання:
визначити, які є видозміни коренів, заповнити схему «Видозміни коренів» у робочому
зошиті.
Складання опорної схеми «Видозміни кореня та їх функції»
«Функції кореня»
-
Поглинання води;
-
Укріплення в ґрунті.
5. Закріплення знань.
Виконання учнями лабораторного досліду
за інструктивними картками.
Лабораторне дослідження
№ 4.
Тема: Будова кореня.
Мета: навчитися розрізняти корені (головний, бічні й додаткові) та кореневі
системи (стрижневу та мичкувату). Познайомитися з видозмінами коренів.
Матеріали та обладнання: гербарні зразки рослин з різними кореневими системами.
Хід роботи:
1. Розгляньте запропонований вам гербарний зразок. (Робіть це охайно, тому що
висушені корені доволі крихкі). Визначте в ньому головний корінь, бічні корені,
додаткові корені.
2.
Розгляньте запропонований вам
гербарний зразок. Визначте, яка коренева система у цієї рослини: стрижнева чи
мичкувата.
Оформлення результатів
1)
Намалюйте схему будови стрижневої
кореневої системи. Підпишіть корені, які її утворюють (головний і бічні).
2)
Намалюйте схему будови мичкуватої
кореневої системи, опишіть корені, які її утворюють.
3)
Заповніть таблицю.
|
Гербарні зразки
|
Яка коренева система у даної рослини
|
Які корені її утворюють
|
|
|
|
|
4. Зробіть висновки
6. Підбиття підсумків уроку
7. Домашнє завдання
Завдання для всього
класу.
Підручник § 24
Відповісти на запитання 2 на с. 95 підручника.
Індивідуальні та творчі
завдання.
Закінчити
схеми та накреслити сполучні лінії між окремими функціями і пов’язаними з ними
видозмінами.
Рубрика
поміркуйте на с. 96 підручника.
Можливий варіант сенкану:
Орган
підземний,
надземний
росте,
розвивається, видозмінюється
це
частина організму рослини
корінь
Тема: Будова рослин. Клітини рослин. Тканини рослин
Мета:
сформувати загальні уявлення про будову рослини; розглянути особливості будови
і функції тканин, їх розміщення в організмі рослини; установити взаємозв’язки
між будовою та функціями тканин; удосконалювати вміння спостерігати,
аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; виховувати почуття відповідальності, розуміння.
Тип
уроку: комбінований.
Хід уроку:
1. Організаційний
момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
2. Перевірка домашнього
завдання й актуалізація опорних знань учнів
2.1. Відкоригуйте
текст, використовуючи слова для довідки. (по 0,5 б. за кожне правильне слово)
Усім відомо, що більшість рослин мають ……………. колір.
Таке забарвлення рослин зумовлене особливим пігментом —
........................................ . Саме цей пігмент забезпечує процес
.................................................. . Під час цього процесу
відбувається
....................................................................... . За
типом живлення рослини належать до
....................................................., а тварини і гриби — до
................................... Серед рослин є …………., ………….. та
.................................. організми. Одноклітинною рослиною є
.................................. . У багатоклітинних організмів рослин можуть
утворюватися …………., які подібні за своєю будовою та виконують спільні функції.
Такі групи називаються .................................. .
Слова для довідки: тканина, хлорофіл, багатоклітинні , гетеротрофи, автотрофи, колоніальні, хламідомонада,
перетворення сонячної енергії на хімічну енергію створених ними органічних
сполук, фотосинтез, зелений, одноклітинні, групи клітин.
Відкоригований
текст:
Усім
відомо, що більшість рослин мають зелений
колір. Таке забарвлення рослин зумовлене особливим пігментом — хлорофілом. Саме цей пігмент забезпечує
процес фотосинтезу. Під час цього
процесу відбувається перетворення
сонячної енергії на хімічну енергію створених ними органічних сполук. За
типом живлення рослини належать до автотрофів,
а тварини і гриби — до гетеротрофів.
Серед рослин є багатоклітинні,
одноклітинні та колоніальні
організми. Одноклітинною рослиною є хламідомонада.
У багатоклітинних організмів рослин можуть утворюватися групи клітин, які подібні за своєю будовою та виконують спільні
функції. Такі групи називаються тканинами.
2.2. «Тести для друга». (6 тестів по 1 балу)
Запропонувати для розв’язання сусіду по парті
тестові завдання, складені вдома.
3. Мотивація
навчальної діяльності
Слово вчителя
З попередніх уроків вам відомо, що всі живі
організми на Землі (окрім вірусів) мають клітинну будову. Виникає запитання: а
чому ж тоді частини організму так відрізняються між собою за будовою та функціями?
Давайте подумаємо над цим.
У процесі еволюції кожна група клітин
багатоклітинного організму пристосовувалася до виконання певної функції, у
результаті чого змінювалися форма, поєднання клітин між собою, виникали тканини
й органи.
Отже, сьогодні на уроці ми детально розглянемо, які
тканини утворились у рослин, яка їхня будова та які функції вони виконують.
Повідомлення теми уроку. Визначення
разом з учнями мети і завдань уроку.
Завдання:
1. Що таке тканина?
2. Типи
тканин рослинного організму.
4. Вивчення нового матеріалу
План пояснення нового матеріалу
1. Поняття про тканини. (Бесіда, робота із
зошитом.)
Запитання до учнів:
—
Пригадайте, що таке клітина. (Основна одиниця всього живого)
—
Назвіть ознаки рослинної клітини. (
—
Пригадайте, що таке тканини. Для яких організмів вони характерні? (Це група
клітин, які подібні за своєю будовою та виконують спільні функції. Для
багатоклітинних організмів).
(Учні дають визначення терміну «тканина» та
записують його в зошиті або в словнику.)
—
Які функції вони повинні виконувати, щоб забезпечити повноцінне функціонування
рослинного організму? ( дихання, росту, фотосинтезу, розмноження, живлення,
обміну речовин)
(Учитель підбиває підсумки бесіди й
переходить до розгляду типів тканин.)
2. Типи тканин рослинного організму. (Робота в
групах (пошуковий метод), складання схем, презентація результатів роботи.)
Розповідь
учителя
Для
забезпечення виконання тих функцій, які ви перелічили, рослини мають п’ять
типів тканин (учитель демонструє схему).
Інтерактивна
вправа ( Робота в групах )
( Клас ділиться на 2 групи , кожна з яких отримує своє
завдання . Після опрацювання знайомить весь клас з отриманою інформацією. )
Презентація результатів роботи учнів у групах.
5. Домашнє завдання
5.1. Завдання
для всього класу.
Підручник..............................................................................
Заповнення порівняльної таблиці «Тканини рослинного організму.
|
Назва тканини
|
Будова
|
Функції
|
|
1. Твірна
|
|
|
|
2. Покривна
|
|
|
|
3. Основна
|
|
|
|
4. Механічна
|
|
|
|
5. Провідна
|
|
|
5.2. Індивідуальні
та творчі завдання.
1. Підготувати
«шпаргалку» з помилками (6 речень).
2. Скласти
ребуси або загадки до теми «Тканини».
6. Закріплення знань
«Третій зайвий».
Вибрати
зайвий термін з переліку та пояснити свій вибір:
1. Cитоподібні трубки,
судини, група клітин. (Група клітин)
2. Твірна, ріст, механічна, провідна. (Ріст.)
Установити
відповідність між рослинними тканинами та їхніми функціями.
|
А твірні
Б основні
В покривні
Г провідні
|
1 захищають рослини від несприятливих
умов, здійснюють зв’язок рослини з довкіллям
2 забезпечують обмін речовин між
підземною та надземною частинами рослин
3 виконують фотосинтезуючу, запасаючу
функції, можуть здійснювати газообмін
4 забезпечують ріст і розвиток рослин,
дають початок усім іншим типам тканин
5 надають органам рослини міцності та
пружності
|
Відповіді:
А — 4, Б — 3, В — 1, Г — 2.
7. Підбиття підсумків уроку
Учитель виставляє оцінки, учні обмінюються
враженнями від уроку.
Біологія 6 клас
Тема: Надходження речовин у клітину.
Мета:
сформувати знання учнів про хімічний склад клітини; розглянути особливості надходження
речовин у клітину; розвивати уміння
порівнювати біологічні процеси між собою на прикладі надходження речовин у
клітину; виховувати культуру спілкування.
Обладнання:
зошит, підручник, роздатковий матеріал.
Тип уроку:
комбінований.
Хід
уроку
І.
Організаційний момент
ІІ. Перевірка
д/з
На минулому уроці ми встановили, що
клітини тварин і рослин мають спільні риси будови. Тож я пропоную
розпочати з розминки «Термінологічне лото» (учень коротко визначає терміни та
передає естафету однокласнику, слова брати підряд):
Лізосома Цитоплазма Цитоплазматична мембрана Ядро Мітохондрія Ендоплазматична сітка
Хлоропласти
Вакуоля Апарат Гольджі Клітинна оболонка
Розминка закінчена. Молодці.
ІІІ. Повідомлення теми уроку, мети і завдань
уроку.
Завдання уроку:
1. Хімічний склад клітин
2. Надходження речовин у
клітину
ІV. Актуалізація
опорних знань.
Ми
вже з вами познайомилися з клітинною мембраною клітин рослин і тварин. Тож
сьогодні ми будемо «подорожувати» далі: уявіть, що через клітинну мембрану ми
потрапили всередину клітини.
-
Хто ж мені скаже, де ми
опинилися?
Очікувана
відповідь учнів: в цитоплазмі.
-
А що таке
цитоплазма?
Очікувана
відповідь учнів: це весь внутрішній
вміст клітини, за винятком ядра.
Розповідь учителя
Тож потрапивши в цитоплазму ми з вами «поплаваємо» по її вмісту і дізнаємося чи мають клітини тварин і рослин
спільні риси в хімічному складі?
V. Вивчення нового матеріалу
1. Хімічний склад клітин
Розповідь учителя
У клітинах
тварин і рослин міститься величезна кількість хімічних елементів. Вони беруть
участь у різних хімічних реакціях, що відбуваються всередині клітини. У
хімічному складі клітин живих організмів, у тому числі рослин, переважно
містяться такі елементи, як Карбон, Гідроген, Оксиген, Нітроген. У цілому ці
елементи становлять до 98 % маси клітини. Відносний вміст цих елементів у живій
речовині значно вищий, ніж у земній корі.
Інші елементи (Калій,
Кальцій, Сульфур, Фосфор, Натрій, Силіцій, Хлор, Ферум, Магній) становлять
десяті або навіть соті частки відсотка від загальної маси клітини рослини.
Вміст інших
хімічних елементів, наприклад Цинку, Купруму, Йоду, у живому організмі ще менший
(тисячні і десятитисячні частки відсотка).
Хімічні елементи,
сполучаючись між собою, утворюють неорганічні й органічні речовини.
Запитання до учнів:
— Пригадайте з курсу природознавства 5-го класу, які
сполуки називаються органічними, а які — неорганічними. (Обговорення відповідей учнів.)
Очікувана
відповідь учнів:
Органічні речовини – це складні речовини, молекули яких містять
атоми С. прикладом таких речовин є білки, жири, вуглеводи.
Всі прості речовини належать до неорганічних. Неорганічними
речовинами є вуглекислий газ, питна сода.
Складання опорної схеми
Робота учнів з підручником с. 36-37 § 9.
Значення неорганічних
сполук (вода). До неорганічних речовин у складі рослинної
клітини можна віднести воду, солі й неорганічні кислоти. Вода становить від 60
до 95 % загальної маси клітини. Завдяки воді клітина набуває необхідної форми
та пружності. Також вода бере участь в обміні речовин. Вода забезпечує рух
поживних речовин усередині рослини і відіграє важливу роль у регулюванні
температури організму.
Значення
неорганічних сполук (солі). Приблизно 1–1,5 % маси клітини становлять солі, у
тому числі солі Калію, Натрію і Кальцію. Велике значення відіграють солі Магнію
і Феруму, оскільки вони беруть участь в утворенні хлорофілу. Через нестачу або
відсутність цих елементів листя блідне або взагалі втрачає зелене забарвлення, у
ньому порушуються або припиняються процеси фотосинтезу.
Заповнення
таблиці.
Хімічний
склад клітини
|
Сполуки клітини
|
Значення
|
|
Білки
|
|
|
Вуглеводи
|
|
|
Ліпіди
|
|
|
Вода
|
|
|
Солі
|
|
Формулювання висновку:
Клітини всіх
живих організмів мають більш-менш подібний хімічний склад.
2. Надходження речовин у клітину.
Запитання до учнів:
—
Як
ви вважаєте, які процеси життєдіяльності характерні для клітини як для живої
системи?
Очікувані
відповіді учнів:
Для
клітини характерні такі процеси життєдіяльності, як живлення, дихання, ріст, розвиток,
розмноження та подразливість.
—
Які структури клітини забезпечують обмін речовин між клітиною та навколишнім
середовищем?
Очікувана відповідь
учнів:
Обмін речовин між клітиною та навколишнім середовищем
забезпечують клітинна оболонка і цитоплазма.
Розповідь учителя
Дійсно,
поживні речовини надходять до клітини через клітинну оболонку разом з водою з
навколишнього середовища або із сусідньої клітини. З клітини в клітину речовини
можуть також транспортуватися через тяжі цитоплазми, які їх сполучають. Ці
тонкі цитоплазматичні канали називають плазмодесмами.
 |
 1
— плазмодесми |
Запитання
до учнів:
—
Як ви вважаєте, яким шляхом до клітини потрапляє кисень?
Очікувана відповідь
учнів:
Кисень у клітину надходить через клітинну оболонку.
Цей самий шлях, але у зворотному напрямку, проходить вуглекислий газ, що
утворюється при диханні.
Постановка проблемного питання
—
А що відбувається далі з
речовинами, які потрапили в клітину? Завдяки якому компоненту клітини поживні
речовини переміщуються по клітині?
Очікувана відповідь учнів: речовини переміщуються, завдяки
руху цитоплазми.
Розповідь учителя
Дійсно
речовини рухаються всередині самої клітини, а також з клітини в клітину. І
відбувається це завдяки руху цитоплазми — поширеному й цікавому явищу, яке
легко виявити в клітинах. Біологічне значення цього явища полягає в тому, що
здійснюється перенесення речовин з однієї частини клітини до іншої,
забезпечується їх поглинання й виділення, відбувається внутрішньоклітинне
переміщення органел тощо.
Запитання до учнів:
— Як ви вважаєте, від яких чинників
залежить швидкість руху цитоплазми?
Очікувана відповідь учнів:
Швидкість
та характер руху цитоплазми залежать від:
• температури навколишнього
середовища;
• вмісту води в цитоплазмі (від
в’язкості цитоплазми);
• освітлення.
Формулювання
висновку:
Клітини
всіх одноклітинних та багатоклітинних організмів подібні за своєю будовою,
хімічним складом, основними проявами життєдіяльності та обміном речовин. Це
свідчить про спільне походження всіх живих організмів на Землі.
VІ. Закріплення знань.
Виконання
тестових завдань.
Вибрати
одну або декілька правильних відповідей.
1. Солодкий присмак плодам рослин надають:
А білки В
вуглеводи
Б ліпіди Г
нуклеїнові кислоти
2. Забезпечують зберігання спадкової інформації
та її передачу нащадкам:
А білки В
вуглеводи
Б ліпіди Г
нуклеїнові кислоти
3. До неорганічних сполук, які входять до складу
клітин, належать:
А вода В
жири
Б солі Г
цукри
4. До органічних сполук, які входять до складу
живих клітин, належать:
А вуглеводи В
білки
Б нуклеїнові кислоти Г ліпіди
5. Сполуки, що входять до складу різноманітних
структур клітини,— це:
А білки В
вуглеводи
Б нуклеїнові кислоти Г ліпіди
6. Основною неорганічною сполукою клітини є:
А вода В
мінеральні кислоти
Б вуглеводи Г
солі
Відповіді: 1 — В; 2 — Г;
3 — А, Б; 4 — А, Б, В, Г; 5 — А; 6 — А.
VІ.
Підбиття підсумків уроку
Складання
Т-схеми до уроку
|
Я знав
|
Я дізнався
|
|
|
|
VІІ.
Домашнє завдання
§
9 читати.
Запитання
1-3 на с. 38 підручника (усно).
Скласти
п’ять тестових завдань, які містять одну або декілька правильних відповідей.
Складіть
есе не більше 5 речень на тему «Які органічні речовини рослин використовує
людина?»
Органи рослин
Мета:
поглибити знання учнів про вегетативні та генеративні органи вищих рослин, їхні
функції; розвивати вміння працювати з підручником, вміння працювати в групі;
порівнювати та робити узагальнюючі висновки; формувати ціннісні орієнтації на збереження
природи та естетичні смаки учнів.
Тип
уроку: комбінований.
1. Організаційний
момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
2. Перевірка
домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
2.1. «Шпаргалка
з помилками».
Учні обмінюються «шпаргалками», знаходять і
виправляють у них помилки.
2.2. «Скринька
запитань».
Запитання на
індивідуальних листочках:
1. Що таке
тканина?
2. З яких
тканин складається організм рослини?
3. Які
тканини забезпечують опору рослині?
4. Які
тканини захищають рослину від несприятливих зовнішніх впливів: механічних,
температурних коливань, інтенсивного сонячного освітлення?
5. Яка
тканина забезпечує ріст рослини упродовж усього життя?
6. Які
тканини забезпечують транспорт речовин в організмі рослини?
2.3. Конкурс
ребусів та загадок на тему «Тканини» (індивідуальне домашнє завдання).
3. Мотивація
навчальної діяльності
Розгадайте анаграми:
нікорь — корінь; колтис
— листок;
толбес — стебло; ткіква
— квітка.
Яким терміном ми можемо об’єднати ці слова? (Органи.)
Повідомлення теми уроку. Визначення
разом з учнями мети і завдань уроку.
4. Вивчення
нового матеріалу
1. Що таке орган?
Орган – це частина організму, яка має певну будову
та виконує певну функцію.
Ø Учні працюють в групах.
2.
Вегетативні органи рослин, їхні функції.
На
початку вивчення теми вчитель пропонує учням пригадати, які органи розрізняють
у рослин. (Поняття про вегетативні та
генеративні органи учні вперше розглядали в курсі природознавства.)
Розповідь
учителя
Вегетативні
органи — частини тіла вищих рослин, які виконують основні функції живлення та
обміну речовин із зовнішнім середовищем. Не беруть безпосередньої участі в
спороутворенні та статевому розмноженні, але можуть виконувати функцію
вегетативного розмноження. Основними вегетативними органами рослин є пагін
(забезпечує фотосинтез) та корінь (забезпечує всмоктування води та мінеральне
живлення). При зміні функцій вегетативні органи зазнають метаморфозів.
Проектування
зображення
Вегетативні
органи
|
Стебло
|
Листок
|
Корінь
|
 |
 |
|
Ці
органи виникли в результаті ускладнення тіла рослин під час виходу на сушу та
освоєння повітряного і ґрунтового середовищ. Історично органи рослин виникли
пізніше, ніж тканини. Якщо тканини стали результатом пристосування рослин до
життя на суші, тобто у двох середовищах — повітряному та ґрунтовому, то органи
сформувалися внаслідок диференціації тіла рослини залежно від виконуваної
функції.
Складання схеми
«Вегетативні органи»
(Обговорення функцій вегетативних органів.)
3. Генеративні органи рослин, їхні функції.
Генеративні
органи — органи рослин, призначені для розмноження та поширення рослин.
Учитель
пропонує учням, використовуючи знання з природознавства, закінчити схему:
Проектування
зображення
Генеративні
органи
|
Квітка
|
Насіння
|
Плід
|
 |
 |
 |
5. Узагальнення та систематизація знань
Скласти
узагальнюючу схему за темою уроку.
Уставити
пропущені слова в тексті.
(Текст
роздається вчителем на кожну парту або проектується на екран.)
Органи
вищих рослин залежно від їх функцій поділяють на ______________ та
_________________ . Корінь та пагін
належать до ___________________ органів. Основними функціями кореня є
_______________, ___________________
та проведення їх до надземної частини. Пагін складається із __________,
_________ та _____________. Статеве розмноження здійснюють _____________
органи. До них належать ___________, _____________ та _______________ .
Відповіді: вегетативні, генеративні,
вегетативних, закріплення рослин у ґрунті, всмоктування поживних речовин,
стебла, листків, бруньок, генеративні, квітка, насінина, плід.
6. Підбиття підсумків уроку
7. Домашнє завдання
Завдання для всього класу.
Підручник § 21 с. 81-82........................................................
Зошит.....................................................................................
Індивідуальні та творчі завдання.
Скласти
кросворд з перевірочним словом «орган» та запропонувати розв’язати його сусіду
по парті.
|
о
|
|
р
|
|
г
|
|
а
|
|
н
|
Скласти
сенкан на тему «Орган».
Тема: Рослина — живий організм
Мета:
сформувати знання учнів про основні процеси життєдіяльності рослин (ріст,
живлення, дихання, фотосинтез, транспорт речовин); розвивати логічне мислення,
творчу активність учнів; удосконалювати вміння встановлювати взаємозв’язки;
формувати ціннісні орієнтації на збереження природи.
Тип
уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід
уроку
1. Організаційний момент
2. Актуалізація
опорних знань учнів
2.1. Побудова «Асоціативного куща».
Узагальнення
відповідей.
3. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Ми живемо серед рослин, вони — наші сусіди, а із
сусідами потрібно жити у злагоді. Хочеш, щоб тобі було добре,— роби добро для
всіх — для людей, тварин, рослин. А щоб допомагати рослинам, необхідно знати
їхню будову та процеси життєдіяльності. А чи замислювалися ви, як живуть
рослини? Як вони живляться, дихають, розмножуються? Чи рухаються?
Повідомлення теми уроку. Визначення
разом з учнями мети і завдань уроку.
4. Вивчення
нового матеріалу
1. Характерні ознаки рослин
Бесіда
— Із чого складається тіло рослин?
Очікувана
відповідь учнів:
Тіло рослини складається з однієї або багатьох клітин, які
мають ядро.
Розповідь
учителя
У багатоклітинних рослин існують групи клітин, які здійснюють
ті чи інші процеси життєдіяльності: одні з них забезпечують ріст, інші —
живлення тощо. Групи клітин, які мають спільне походження, подібну будову й
виконують однакові функції, називають тканинами. Із тканин побудовані органи.
Запитання до учнів:
—
Який тип живлення характерний
для рослин? (Автотрофний.)
Більшість рослинних організмів за типом живлення є
автотрофами, тобто вони здатні утворювати органічні речовини з неорганічних,
використовуючи енергію Сонця. Як і будь-який організм, рослина дихає. Іншою не
менш важливою ознакою рослинних організмів є те, що вони ведуть прикріплений
спосіб життя. До того ж рослини мають необмежений ріст, тобто вони ростуть
протягом усього життя.
Складання
опорної схеми
2. Основні процеси життєдіяльності рослин
Пригадайте:
—
Який процес є найважливішим у життєдіяльності організмів? (Обмін речовин і перетворення енергії.)
Розповідь
учителя
Одним з найважливіших процесів життєдіяльності рослин є обмін
речовин і перетворення енергії. Це дуже складні й до цього часу недостатньо
вивчені процеси. Добре відома лише послідовність цих процесів. Спочатку — надходження до рослини речовин із довкілля. Далі — їхнє перетворення
в організмі, що забезпечує його життєдіяльність. Нарешті — виведення з організму кінцевих
продуктів життєдіяльності.
—
Які неорганічні речовини
надходять до організму рослини?
Очікувана
відповідь учнів:
До рослинного організму надходять неорганічні речовини —
вода, кисень, вуглекислий газ, мінеральні речовини.
Розповідь
учителя
Рослина може їх використати тільки в розчиненому або
газоподібному стані. У клітинах рослин з неорганічних сполук утворюються органічні
— вуглеводи, білки, жири тощо. Саме органічні речовини витрачаються на процеси
життєдіяльності й забезпечують рослинам ріст, розвиток, розмноження,
дихання тощо. При цьому органічні речовини зазнають перетворень, унаслідок яких
утворюються вода, вуглекислий газ, деякі інші речовини, що виділяються в
довкілля.
— Пригадайте, під час якого
процесу відбувається утворення органічних речовин з неорганічних. (Під час фотосинтезу.)
Для цього, як вам уже відомо, рослини використовують
енергію Сонця. Саме фотосинтез і забезпечує автотрофне живлення. Розпад складних
органічних речовин до простіших відбувається в клітині під час дихання.
Завдяки росту рослини
реагують на зміну умов довкілля, формують значну листкову поверхню для
фотосинтезу та розгалужену кореневу систему для поглинання води й мінеральних
речовин. Транспорт речовин по рослині здійснюється за допомогою провідних
тканин.
Складання
опорної схеми
Після
обговорення учні за допомогою вчителя складають схему фотосинтезу і записують
її в зошит.
|
енергія Сонця, хлорофіл
 Вуглекислий
газ + вода
органічні сполуки + кисень
(вуглеводи)
|
3. Різноманітність рослин
Розповідь
учителя
Рослини відрізняються
одна від одної за кількістю клітин, особливостями будови й життєвих функцій,
тривалістю життя тощо.
Запитання до
учнів:
— Пригадайте, які групи організмів виділяють за кількістю клітин? (Одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні.)
Розповідь учителя
За кількістю клітин
рослинні організми бувають одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні.
Запитання до
учнів:
— Пригадайте, які одноклітинні, колоніальні та
багатоклітинні рослини ви вивчали на уроках біології. (Одноклітинні — хлорела,
хламідомонада; колоніальні — вольвокс; багатоклітинні — ульва.)
 |
|
|
За зовнішнім виглядом виокремлюють дерева (з одним здерев’янілим стеблом), кущі (з кількома
здерев’янілими стеблами) і трави
(з м’якими соковитими стеблами).
За тривалістю життя рослини поділяють на одно-, дво- і багаторічні. Дерева й кущі — багаторічні
рослини (деякі дуби живуть понад тисячу років). Серед трав є: багаторічні
(конвалія, кульбаба, кропива тощо), однорічні (просо, овес, чорнобривці тощо)
та дворічні (морква, капуста, буряк тощо).
|
Однорічні
|
Дворічні
|
Багаторічні
|
 |
 |
 |
Запитання до
учнів:
— Пригадайте,
до якої групи рослин відносили ульву. (До
нижчих рослин.)
— Чому?
(Вона має непочленоване на органи тіло.)
—
Які ще є рослини крім нижчих? (Вищі.)
—
Як ви вважаєте, які особливості їхньої будови? (Тіло
почленоване на органи.)
Складання
опорної схеми
Запитання до
учнів:
— Чим зумовлена велика різноманітність рослин?
Очікувана відповідь учнів:
Велика різноманітність
рослин зумовлена умовами існування, їхньою здатністю пристосовуватися до умов
довкілля.
■ 5. Узагальнення
та систематизація знань
■ 5.1. Виконання тестових завдань.
Вибрати одну правильну відповідь.
1. Наука, яка вивчає процеси
життєдіяльності рослин,— це:
А
ботаніка В
мікологія
Б
фізіологія Г морфологія
2. Поглинання вуглекислого газу та
виділення кисню відбувається у процесі:
А
фотосинтезу В дихання
Б
руху Г
подразнення
3. Поглинання кисню та виділення
вуглекислого газу відбувається у процесі:
А
фотосинтезу В дихання
Б
руху Г
подразнення
4. Найменша жива система, яка може
здійснювати життєві функції:
А
тканина В
клітина
Б
орган Г
організм
5. Наука, яка вивчає будову клітини,— це:
А
анатомія В
гістологія
Б
фізіологія Г цитологія
6. Однорічні та багаторічні рослини з
трав’янистим стеблом — це:
А
трави В
дерева
Б
кущі Г
трави і кущі
Відповіді: 1 — Б, 2 — А, 3 — В, 4 — В, 5 — Г, 6 — А.
6. Підбиття підсумків уроку
7. Домашнє завдання
7.1. Завдання для всього класу.
7.2. Індивідуальні та творчі завдання.
Скласти п’ять тестових завдань формату А (на вибір
однієї правильної відповіді) за матеріалом уроку.
Сформулювати запитання до слів у заповненому
кросворді.
|
|
|
|
4 Г
|
|
|||||
|
Е
|
|||||||||
|
2 В
|
Т
|
|
7 Т
|
|
9 Д
|
|
|||
|
О
|
3 А
|
Е
|
5 К
|
К
|
Е
|
||||
|
Д
|
В
|
Р
|
И
|
6 В
|
А
|
Р
|
|||
|
1 Ф
|
О
|
Т
|
О
|
С
|
И
|
Н
|
8 Т
|
Е
|
З
|
|
Л
|
Р
|
О
|
Т
|
Е
|
Щ
|
И
|
Р
|
В
|
|
|
О
|
О
|
Т
|
Р
|
Н
|
І
|
Н
|
А
|
А
|
|
|
Р
|
С
|
Р
|
О
|
Ь
|
|
А
|
В
|
|
|
|
А
|
Т
|
О
|
Ф
|
|
|
И
|
|||
|
|
І
|
Ф
|
И
|
|
|||||
|
|
|
И
|
|
||||||
Тема: Дріжджі
— одноклітинні гриби.
Мета:
Навчальна. Ознайомити учнів з
особливостями будови, процесами життєдіяльності та умовами існування
одноклітинних грибів на прикладі дріжджів, їх значенням у природі та житті
людини.
Розвиваюча. Розвивати уміння
порівнювати одноклітинні організми між собою, та
використовувати знання з повсякденного життя; вміння працювати в парах.
Виховна. Виховувати
інтерес до вивчення біологічних об’єктів, розширювати
кругозір учнів.
Тип уроку: комбінований
Матеріали
та обладнання: схеми,
малюнки, картки. дріжджі, мультимедійна презентація, ПК, роздатковий матеріал,
робочий зошит, підручник.
Основні
поняття та терміни: грибниця,
хітин, дріжджі, брунькування.
Хід уроку:
1.
Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання.
2.1. Робота учнів за
картками. 3
б.
2.2. Гра “Конкурс одноклітинних тварин”
Вчитель
трьома реченнями розповідає про одноклітинну тварину. Один учень із пари
повинен визначити, про кого йде мова. Наприклад,
№1.
- розмножується
в клітинах крові; 3 б.
- за це
людина мене недолюблює; 2
б.
- вона
усіляко бореться з комарами. 1 б.
(це
малярійний плазмодій)
№ 2.
- маю
небагато коротких, широких псевдоніжок;
- живу у кишечнику
людини;
- можу
викликати у людини тяжке захворювання.
(це амеба
дизентерійна)
№ 3.
- маю
клітинний рот і навколоротову заглибину;
- наявні
два ядра;
- тіло
вкрите війками, за допомогою чого і рухаюсь.
(інфузорія
туфелька).
2.3. Виконання тестових завдань – робота з
картками. 1б.
Вибрати одну правильну відповідь.
1. До одноклітинних рослин належить:
А
хламідомонада В
амеба протей
Б
інфузорія-туфелька Г вольвокс
2. У хламідомонади вічко виконує функцію:
А
орієнтації в просторі В
руху
Б
виділення продуктів життєдіяльності Г
накопичення поживних речовин
3. Хламідомонада розмножується:
А
тільки нестатево В
тільки статево
Б
статево і нестатево Г тільки вегетативно
4. Хлорела розмножується:
А
нестатево В
статево
Б
статево і нестатево Г тільки вегетативно
5. Хлорела мешкає:
А
у прісних водоймах В
у морях
Б
у ґрунті Г у прісних водоймах, морях і ґрунті
6. Регулюють внутрішньоклітинний тиск у
клітині хламідомонади:
А
травні вакуолі В
джгутики
Б
скоротливі вакуолі Г вічко і ядро
Відповіді: 1 — А, 2
— А, 3 — Б, 4 — А, 5 — Г, 6 — Б.
2.4. Конкурс біологічної казки про хламідомонаду
(творче домашнє завдання).
3. Повідомлення теми,
мети і завдань уроку
План уроку
1. Історія
вивчення дріжджів.
2.Особливості будови дріжджів.
3.Спосіб та середовище життя дріжджів.
4.Значення дріжджів у природі та житті людини.
4. Актуалізація опорних
знань учнів.
Технологія «Мікрофон»
—
Що вам відомо про гриби?
Очікувані відповіді
учнів:
1. Гриби — це організми, які складаються із
шапинки, ніжки.
2. Ростуть у лісі.
3. Бувають їстівні та отруйні.
4. Дітям не бажано вживати гриби тощо.
Запитання
до учнів:
—
Чи бачили ви коли-небудь дріжджі? Якщо бачили, то де?
(Обговорення відповідей учнів.)
—
Чи можна дріжджі віднести до грибів?
(Більшість учнів відповідає, що ні.)
5. Вивчення нового матеріалу.
1. Історія вивчення
дріжджів.
2. Особливості будови
дріжджів.
Ви
вже знаєте, що гриби об’єднуються в окрему групу. Тепер давайте лише пригадаємо, що гриби, на відміну від рослин,
не здатні до фотосинтезу. Вони можуть споживати лише розчини органічних
речовин. Клітина грибів має щільну клітинну оболонку подібно до клітин рослин.
До її складу входить особливий вуглевод – хітин ( один з найпоширеніших у
природі вуглеводів; його вважають другою органічною речовиною за поширенням в
природі; в клітинних стінках грибів – виконує захисну й опорну функції,
забезпечуючи жорсткість клітин)
-
Робота з підручником с. 61 мал. 65 А,Б.
·
Наявність
хітину в клітинній оболонці.
·
Дріжджі
– одноклітинні організми.
·
Дріжджі
не утворюють грибних ниток.
·
Клітини
дріжджів мають кулясту або овальну форму.
·
Наявність в клітині цитоплазми,
вакуолі з клітинним соком, ядра.
-
Робота з робочим зошитом на с. 24 – завдання
4,6.
3.Середовище життя та
розмноження дріжджів.
·
Дріжджі
можуть мешкати у водоймах, а на суходолі надають перевагу місцям, багатим на
цукри.
·
Можуть
оселятися на поверхні плодів і листків, нектарах квіток, деякі представники
дріжджів трапляються у ґрунті.
Ріст і розмноження дріжджів відбувається з величезною швидкістю. Найхарактернішим способом вегетативного розмноження для одноклітинних грибів — дріжджів є брунькування.
·
Розмножуються
цукрові (пекарські) дріжджі брунькуванням.
Визначення:брунькування,—
утворення нового організму з виростів тіла материнської клітини.
·
Деякі
дріжджі розмножуються поділом навпіл.
·
Особливості
брунькування пекарських дріжджів (сприятливі умови: температура, достатня
кількість цукру, кисню)
4.Значення дріжджів у
природі та житті людини.
6. Узагальнення та систематизація
знань
1. дріжджі –це
багатоклітинні організми
2. дріжджі – це
одноклітинні організми.
3. дріжджі - це одноклітинні гриби.
4. вперше побачив
дріжджі Роберт Гук.
5. довів роль дріжджів
у спиртовому бродінні А. Левенгук
6. дріжджі живляться
цукрами
7. дріжджі поширені як
на рослинах, так і в грунті
8. дріжджі
застосовують в медицині для лікування деяких захворювань
9. найдавніше дріжджі
застосовують для випікання хліба
10 розмножуються
дріжджі брунькуванням
11.широко дріжджі
застосовують у пивоварінні та виноробсті
12. дріжджі
допомагають виготовити квас
13.деякі дріжджі
можуть викликати захворювання людини.
14. дріжджі дуже
повільно ростуть
15.роль дріжджів у
спиртовому бродінні довів Луї Пастер- французький мікробіолог
16 дріжджі
використовують для очищення стічних вод та забруднених територій
1-ні, 2-
так, 3- так, 4-ні, 5-ні, 6-так, 7-так, 8-так,
9-так, 10-так, 11-так,
12-так, 13-так, 14-ні, 15-так, 16-так
7. Підбиття підсумків
уроку, виставлення оцінок.
Технологія «Незакінчені речення»
Учні працюють з
відкритими реченнями:
— На
сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…
— Мені
сподобалося…
— Мені не
сподобалося…
— Від наступного
уроку я чекаю…
8. Домашнє завдання
Параграф
16 читати.
Зошит
завдання 7, 8 на с. 41.
Скласти
3 тестових запитання до теми «Дріжджі».
Підготувати
кросворд з центральним словом «дріжджі»
Тема:
Узагальнення і систематизація знань з теми «Різноманітність безхребетних
тварин». Контрольна робота № 1.
Мета: перевірити знання з теми;
перевірити вміння учнів оперувати біологічними термінами, застосовувати знання на
практиці; розвивати навички письмово висловлювати думку, відповідати на
різнорівневі запитання; виховувати почуття відповідальності, охайність,
самостійність.
Тип
уроку: урок контролю
знань.
Засоби
навчання: інструктивні
картки.
Хід
уроку:
1.Організаційний
момент.
Привітання з учнями класу. Перевірка присутніх .
Перевірка готовності робочих місць.
2.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
На сьогоднішньому уроці ми узагальнимо і
систематизуємо ваші знання з теми «Різноманітність безхребетних тварин», та проведемо контрольну роботу. Девізом
нашого уроку стане вислів Володимира Мономаха «Що вмієте, того не забувайте, а
чого не знаєте, того навчайтесь»
3.
Відтворення і корекція опорних знань.
1) Кишковопорожнинні.
2) Кільчасті черви.
3) Тип Членистоногі.
4) Молюски.
5) Паразитичні безхребетні тварини: черви
та членистоногі.
3.
Інструктаж з завдань перевірки та контролю знань.
Учитель розповідає учням інструктаж щодо
проведення контролю.
Вчитель пояснює,
що контроль буде проводитися за допомогою різнорівневих завдань. 1 рівень – це
повністю тестові завдання, з однією правильною відповіддю, 2 рівень – потрібно із
запропонованих відповідей вибрати дві або більше правильних, завдання на встановлення відповідності, у 3 рівні потрібно відповісти на поставленні
запитання. 4 рівень - це більш творче завдання, потрібно дати відповіді на
запитання, та обґрунтувати його. Час на виконання – 30 хв.
Також вчитель
пояснює систему оцінювання.
4.
Виконання завдань з перевірки та контролю знань (додаток № 1: інструктивні
картки)
5.
Підсумок уроку.
Підведення підсумків уроку, обговорення
завдань, учні говорять, що для них виявилося не зрозумілим, складним.
6.
Інструктаж із домашнього завдання
1) Виконати завдання картки в робочому
зошиті.
2) Виписати тварин, які ми вивчили в
цьому навчальному році.
3) Скласти кросворд з вивчених тем по
термінам та поняттям.
3) Підготувати цікаві факти про
безхребетних тварин.
1 рівень (по 0,5 балів за кожне завдання)
1. Укажіть
тварину, яка належить до типу Кільчасті черви:
А) планарія;
А) планарія;
Б) аскарида;
В) ціанея;
Г) дощовий черв’як.
2. Визначте,
чим можна заразитися, уживаючи в їжу недостатньо проварене чи просмажене м’ясо:
А) бичачим ціп’яком;
А) бичачим ціп’яком;
Б) людською аскаридою;
В) гостриком;
Г) білою планарією.
Г) білою планарією.
3. Скільки ходильних ніг у павуків:
а) 10,
Б) 8
В) 6
а) 10,
Б) 8
В) 6
4. Дихальна система
ракоподібних складається з:
а) трахей;
б) легень;
в) зябр;
5.
Тіло павука складається з таких відділів:
а) голова, груди, черевце;
б) головогруди, черевце;
в) голова, грудочеревце;
6. Жалкі клітини служать для:
а) пересування по субстрату;
б) внутрішньоклітинного травлення;
в) захисту від ворогів і ураження здобичі;
г) регуляція процесів життєдіяльності.
2 рівень (по 1 балу за кожне
завдання)
7. Із запропонованих відповідей виберіть дві або більше правильних.
7. Із запропонованих відповідей виберіть дві або більше правильних.
Ознаки представників
класу Ракоподібні:
а) п’ять і більше пар ходильних ніг
б) три пари ходильних ніг
в) органи виділення — мальпігієві судини
г) мають дві пари вусиків
д) органи дихання — зябра
е) мають черевні ніжки
є) шлунок має два відділи
8. Установіть
відповідність між тваринами, зображеними на рисунку, та їх назвами.
1. Біла планарія;
2. п’явка;
3. галова нематода (круглі черви);
4. печінковий сисун;
5. бичачий ціп’як.
2. п’явка;
3. галова нематода (круглі черви);
4. печінковий сисун;
5. бичачий ціп’як.
9. Установіть відповідність між органами Ставковика великого,
що позначені на малюнку цифрами, та їхніми назвами, що позначені буквами:
а) нога;
б) черепашка;
в) щупальця;
г) голова.
3 рівень (по 1,5 бала за кожне завдання)
10. Як запобігти зараженню бичачим ціп’яком?
10. Як запобігти зараженню бичачим ціп’яком?
11. Яке
значення в житті рака мають клешні?
4 рівень ( 3 бали)
12. Визначте риси пристосованості до життя у водному середовищі у різних тварин типу Членистоногі. Назвіть види тварин, укажіть, до якого класу вони належать.
12. Визначте риси пристосованості до життя у водному середовищі у різних тварин типу Членистоногі. Назвіть види тварин, укажіть, до якого класу вони належать.
Тема. Паразитичні черви.
Мета:
-
навчальна:
розширити та поглибити знання учнів про різноманітність червів, розкрити
особливості будови та життєдіяльності червів - паразитів, визначити
взаємовідносини організмів «паразит – хазяїн», риси пристосованості до паразитизму;
ознайомити із засобами профілактики захворювань.
-
розвивальна:
удосконалювати вміння працювати з підручником, таблицями; продовжувати
формувати вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати; розвивати інтерес до
вивчення біології та медицини;
-
виховна: продовжувати
формувати навички дотримання правил особистої гігієни (санітарно-гігієнічне
виховання).
Тип
уроку: урок засвоєння нових
знань.
Обладнання
та матеріали: таблиці,
роздатковий матеріал, підручник, зошит.
Хід
уроку:
I.
Організаційний
момент.
II.
Мотивація
навчально-пізнавальної діяльності.
«Усе живе на
земній кулі потрапило
в дуже чіпку гельмінтологічну павутину»
К.І.Скрябін
За образним висловом біолога К.І.Скрябіна, усе живе на
земній кулі щільно обплутане павутинням гельмінтів. Близько 270 видів
паразитують в організмі людини, шкодять здоров’ю, можуть спричинити важку
інвалідність і навіть стати причиною смерті. В Україні їх зустрічається від 18
до 28 видів.
Проблемне запитання:
-
Чому гельмінтам притаманна висока плодючість із зміною
хазяїв?
Сьогодні ми з'ясуємо
біологічні особливості цих тварин, пов'язані з їх паразитизмом та засоби
попередження заражень.
III.
Актуалізація
опорних знань.
Повторення
термінів і понять (дати визначення терміна і розмістити його на дошці):
Паразит -організм, який живе
за рахунок іншого організму – хазяїна.
Циста – клітина
у стані спокою,
оточена щільною оболонкою, що дозволяє організму переносити період несприятливих
умов.
Непрямий розвиток– тип розвитку за якого
новонароджена особа(личинка) не схожа на дорослу особину.
Життєвий цикл (цикл розвитку) –сукупність усіх фаз розвитку, які послідовно змінюють одна одну
Остаточний хазяїн - це організм, в тілі яких організм розмножується статевим шляхом.
Проміжний хазяїн - це організм, в якому оселяється паразит, який розмножується
нестатевим шляхом.
IV.
Вивчення
нового матеріалу.
Діти!
Я зараз зачитаю вам виписку з медичної карти. В лікарню надійшла дитина 11
років зі скаргами на болі в животі, з постійними головними болями, блювотою,
нудотою. Хворий страждає безсонням і підвищеною подразливістю. Проведено
обстеження, встановлений діагноз - гельмінтоз.
1. Поняття гельмінти.
Робота з
роздатковим матеріалом ст. 57, §14 (знайти
визначення поняття гельмінти).
Гельмінти – паразитичні черви.
Вчитель пояснює поняття: гельмінтози – хвороби, що спричинені паразитичними
червами.
(Терміни
записати в зошит)
Розповідь вчителя.
Отже, переходимо до вивчення різноманітності і класифікації
паразитичних червоподібних істот
які мають назву гельмінти. Багато
паразитичних видів є представниками двох типів червів: Плоских та Круглих
(нематод). Саме ці два типи і їх представників ми розглянемо на даному уроці.
2.
Тип Плоскі черви.
Тіло плоских червів має форму листка або стрічки. Звідси й походить
їхня назва. Найбільша кількість видів паразитичних плоских червів належить до
класу Сисуни і класу Стьожкові черви.
Клас Сисуни.
Сисуни мешкають у різноманітних внутрішніх органах (печінці, кишечнику,
легенях, кровоносних судин) людини і різних видів тварин. Вони мають дві
присоски – ротову і черевну, якими прикріплюються до тканин хазяїна.
1. Печінковий сисун.
Описувати складний життєвий цикл печінкового сисуна ми
будемо заповнюючи таблицю
Цикл розвитку печінкового сисуна
|
Стадії розвитку
|
Де відбувається розвиток
|
|
Яйце
|
|
|
Личинка з війками
|
|
|
Личинка з хвостом
|
|
|
Циста
|
|
|
Дорослий черв
|
|
-
Як
запобігти зараженню печінковим сисуном?
Клас Стьожкові черви.
Паразитують у кишечнику людини та різних видів хребетних тварин. Вони
мають стрічкоподібне тіло, завдовжки від кількох міліметрів до 30 м. В Україні
найпоширеніші: бичачий ціп’як, ехінокок.
1. Бичачий
ціп’як.
Цикл розвитку бичачого ціп’яка
|
Стадії розвитку
|
Де відбувається розвиток
|
|
Яйце
|
|
|
Личинка
|
|
|
Фіна
|
|
|
Дорослий черв
|
|
-
Як
запобігти зараженню бичачим ціп’яком?
2. Ехінокок. (робота з підручником §16 с.59)
-
Чим
життєвий цикл ехінокока відрізняється від життєвого циклу бичачого ціп’яка?
-
Як
запобігти зараженню ехінококом?
3.
Тип Круглі черви – нематоди.
Тіло за формою нагадує нитку. У
поперечному розрізі має округлу форму. Саме це й зумовило одну з назв цих
тварин – Круглі черви. Серед нематод багато паразитів рослин, людини і тварин.
Серед паразитів людини в Україні поширені аскарида людська, гострик, трихінела.
1.
Людська аскарида.
Розглянемо цикл розвитку аскариди і складемо таблицю.
Цикл розвитку людської аскариди
|
Стадія розвитку
|
Шлях пересування і місце
розвитку
|
|
1. Яйце
|
|
|
2. Молода личинка
|
|
|
3. Доросла личинка
|
|
|
4. Дорослий черв
|
|
-
|
Аскариди
в організмі людини
|
|
Травмують
стінку кишок, печінку та легені
|
|
Отруюють
організм продуктами обміну, що викликає загальну слабкість, головний
біль, дратливість
|
|
Викликають
кишкову не прохід-
ність |
|
Личинки
руйнують стінки легень, викликаючи легеневі захворювання
|
Якої шкоди людині завдають аскариди (складання опорної схеми)?
-
Якими
заходами можна попередити зараження цим паразитом?
2.
Гострик.
Завдання (робота з роздатковим матеріалом, § 14 , стор. 61
).
-
Визначте
місце паразитування гострика в організмі людини.
-
Вкажіть
негативний вплив гостриків на організм людини і шляхи попередження зараження
цим паразитом.
3.
Трихінела.
Завдання (робота з роздатковим матеріалом, §
14 , стор. 61 ).
-
Якої
шкоди вони завдають організму людини?
-
Якими
заходами можна попередити зараження цим паразитом?
V.
Узагальнення
знань.
Колективне складання діаграми Вена.
|
Плоскі черви
|
|
Круглі
черви
|
Діаграма Вена «Порівняльна характеристика типів Плоскі та Круглі черви».
VI.
Підведення
підсумків, оцінювання роботи учнів на уроці.
Дати відповідь на
поставлене проблемне питання.
-
Чому гельмінтам притаманна
висока плодючість із зміною хазяїв? (Це є пристосуванням до паразитизму. Багато
яєць і личинок гине. Це компенсується процесом розмноження в тілі проміжного
хазяїна. Зміна хазяїв теж має біологічний сенс. Якби черви розвивалися в тілі
основного хазяїна, відбулося б перенасичення паразитами, що викликало б
загибель хазяїна, а значить і самих
червів.)
Підсумувати
терміни і поняття які були повторені і вивченні на уроці.
VII.
Домашнє
завдання.
Читати § 14 підручника.
Заповнити порівняльну таблицю.
|
Тип
|
Клас
|
Представники
|
Особливості будови та
життєдіяльності
|
Профілактичні заходи
|
|
|
||||
|
Плоскі черви
|
Сисуни
|
|
|
|
|
Стьожкові
|
|
|
|
|
|
Круглі черви
|
|
|
|
|
Розв’язати задачу.
Задача. Стьожкові черви продукують велику кількість
яєць. Так, з кишечника хворої людини щодоби виходить 170 тис. яєць з личинками.
За підрахунками вчених, цей черв’як за рік дає до 62 млн.50 тис. яєць.
Визначте, скільки яєць виділить бичачий ціп’як за своє життя, якщо в середньому
він живе 12 років?
Для
допитливих. Чому паразитичним червам притаманна висока плодючість?
Тема: Паразитичні членистоногі.
Мета: розширити
знання про паразитичних членистоногих організмів, установити ознаки їх
пристосованості до паразитичного способу життя; розглянути шляхи попередження
зараження паразитичними членистоногими; розвивати вміння виділяти головне в
тексті, робити висновки та узагальнення; виховувати бережливе ставлення до
власного здоров'я .
Тип уроку: комбінований
Хід уроку:
1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання
2.2. Перевірка
заповнення порівняльної таблиці.
2.3. Задача
2.4. Питання для допитливих.
3. Актуалізація опорних знань учнів
Пригадайте:
-
Який
термін вживається, коли говориться про взаємовідносини двох організмів, при
яких один організм використовує інший організм як середовище проживання або як
джерело їжі? (паразитизм)
-
Чим
є організм хазяїна для паразита? (джерелом живлення, місцем проживання)
-
Які
організми, що ви їх вивчали в минулому році, належать до паразитичних?
(малярійний плазмодій, дизентерійна амеба)
-
Перелічіть
паразитичних червів, які ми вивчали на минулому уроці?
4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
Ми ознайомилися з
різноманіттям членистоногих. Серед
членистоногих також є паразитичні тварини. Це і ракоподібні (коропоїди),
павукоподібні (кліщі), комахи (воші, блохи).
5. Засвоєння нового
матеріалу
-
Індивідуальна робота з роздатковим матеріалом та
записування тез.
ЯКІ
ПАРАЗИТИЧНІ ВИДИ ТРАПЛЯЮТЬСЯ СЕРЕД РАКОПОДІБНИХ? (слайд
______)
Коропоїди, або коропові воші - ряд ракоподібних,
переважна більшість яких є паразитичними формами. Хазяїни цих паразитів -
прісноводні і морські риби. В даний час відомо більше 100 видів коропоїдів, які
широко поширені по всій земній кулі.
Кровоссальні рачки паразитують на поверхні тіла риб
на захищених ділянках із тонкою шкірою, а саме за грудними плавцями, за
зябровими кришками, на зябрах. Це тимчасові паразити, так як після насичення
вони покидають тіло господаря і спливають. Тому зазвичай вони не приносять
суттєвої шкоди рибам і не провокують їх загибель. Тільки деякі види можуть при
масивній інвазії спричинити загибель молоди, рідше дорослих особин.
ЯКІ
ПАРАЗИТИ ВІДОМІ СЕРЕД ПАВУКОПОДІБНИХ?
У світовій фауні кліщів налічується близько 50 тис. видів, з них в Україні
трапляється 3 тис. Більшість із них — вільноживучі тварини, які населяють
ґрунти, підстилку й інші органічні рештки, прісні й морські водойми. Серед
кліщів багато паразитів грибів, рослин (галові кліщі), тварин
(свербун-нашкірник, свербун-шкіроїд) і людини (коростяний свербун, іксодові
кліщі). Паразитичні види кліщів живуть на пір’ї птахів, у покривах, дихальній,
травній, статевій системах багатьох хребетних тварин, а також людини тощо.
Кліщі — мікроскопічні організми (1–7 мм), різні за формою (овальні,
яйцеподібні, трикутні) та забарвленням.
Коростяний свербун (слайд
_______)
Коростяний свербун спричиняє коросту в людини. Самки кліща мають довжину
0,2–0,5 мм, самці вдвічі менші. Кліщ проникає в шкіру людини, де утворює
ходи. У кінці їх самки відкладають яйця, з яких вилуплюються личинки, виходять
на поверхню шкіри, де дозрівають і де відбувається їхнє запліднення. Запліднені
самки знову проникають у шкіру, утворюючи нові ходи. У хворих виникає сильний
свербіж, особливо в нічний час. Джерелом зараження є хвора на коросту людина.
Основний шлях поширення хвороби — сімейно-побутовий. Це може відбутися в разі
безпосереднього контакту з хворою людиною або через речі, якими користувався
хворий (постільна і натільна білизна, одяг, рушники, рукавички, іграшки, гроші
тощо). Трапляються випадки зараження коростою в лазнях, душових, поїздах, на
пляжах.
Кліщі паразити рослин (слайд ______)
Серед кліщів трапляються і паразити
рослин. Це павутинні та галові кліщі.
Павутинні кліщі— небезпечні шкідники різноманітних культурних рослин.
Своїми хеліцерами вони проколюють покриви листків і живляться соками рослин,
обплутуючи листки павутиною. Іншими шкідниками сільськогосподарських культур є
чотириногі, або галові, кліщі. Вони мають червоподібну форму і лише дві пари
ніг. Паразитуючи у тканинах рослин, кліщі призводять до утворення пухлин
(галів), що знижує врожаї.
Іксодові кліщі (слайд ______)
Іксодові кліщі, зокрема собачий, тайговий, бичачий, живляться кров’ю людини
та тварин. У них на голівці є хоботок із гачечками. Хеліцерами кліщ розрізає
шкіру. За допомогою гачків прикріплюється до неї й висмоктує значну кількість
крові, унаслідок чого його розміри (особливо самок) збільшуються в кілька
разів. Через певний час, насмоктавшись крові, кліщ відпадає від хазяїна.
Іксодові кліщі є переносниками збудників таких небезпечних захворювань, як
кліщовий енцефаліт - смертельно небезпечне
вірусне захворювання., піроплазмози собак та великої рогатої худоби тощо
Запитання до учнів:
— Як уникнути укусу кліщів?
Очікувана відповідь учнів:
Штани доцільно заправляти в черевики або чоботи, сорочка має бути з довгими
рукавами і коміром. Для лісових прогулянок найбільш придатним одягом є
комбінезони. Рекомендується вдягатися у світлий, однотонний одяг, що щільно
прилягає до тіла, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід
покривати головним убором. Під час прогулянки необхідно через кожні 2 години
проводити само- та взаємоогляди. Повторіть огляд удома. Особливо ретельно
потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям.
ЯКІ Є
ПАРАЗИТИЧНІ КОМАХИ? (слайд _________).
Воші - безкрилі зовнішні паразити людини та
інших ссавців. Вони мають плескате
тіло та коротенькі вусики. Рухомим кігтиком воша кріпиться до хазяїна,
затискуючи його волосину. Воші мають колючо-сисний ротовий апарат, за допомогою
якого вони споживають кров хазяїна. Воша людська може жити у волосяному покриві голови людини
(головна воша), в одязі чи на волоссі тулуба (платтяна воша). Самки приклеюють
яйця до волосся хазяїв. Людська воша - переносник смертельно небезпечних
захворювань (висипного та поворотного тифу), від яких протягом лише XX сторіччя
загинуло близько 30 млн людей.
Запам'ятайте! Для
запобігання ураженню вошею не слід користуватися чужими гребінцями, одягом,
головними уборами, треба ретельно дотримуватися правил особистої гігієни. У
разі зараження вошами слід негайно звернутися до лікаря та почати лікування.
Блохи - безкрилі кровосисні комахи. їхнє тіло
сплющене з боків, вони мають колючо-сисні ротові органи та стрибальні ноги.
Дорослі комахи ссуть кров людини й інших ссавців. Особливо небезпечна блоха
пацюкова, яка живиться кров'ю чорних пацюків, але може нападати і на людину.
Вона відома як переносник дуже небезпечного захворювання - чуми, від якої
протягом історії людства загинуло кілька сотень мільйонів людей. Цю хворобу
постійно реєструють і тепер у тропічних країнах. В
Україну збудники чуми можуть потрапити з хворими пацюками в трюмах кораблів.
Комарі - Кров'ю
людини і тварин можуть також живитися комарі. У комарів ротові органи
колючо-сисного типу. Личинки та лялечки кровосисних комарів мешкають у прісних
стоячих водоймах. Кров сосуть виключно
запліднені самки певних видів. Вона необхідна їм для формування яєць.
Кровосисні комарі - переносники збудників багатьох хвороб. Ви вже знаєте, що
малярійний комар - переносник збудника малярії.
6. Узагальнення і
закріплення знань
1. Які
пристосування до паразитування мають коропоїди?
3. Які
хвороби шкіри людини спричиняють кліщі?
4. Чим
небезпечні воші?
5. Яку
небезпеку для здоров'я становлять кровосисні комарі?
6.Збудників
яких небезпечних захворювань можуть переносити блохи?
7. Підсумок уроку.
Отже, сьогодні ми з вами познайомилися з представниками паразитичних
членистоногих, а саме: …..(учні по-черзі називають представників).
8. Інструктаж з д/з
Читати теми «Кишковопорожнинні. Кільчасті черви. Членистоногі. Молюски. Паразитичні безхребетні тварини.»
Читати теми «Кишковопорожнинні. Кільчасті черви. Членистоногі. Молюски. Паразитичні безхребетні тварини.»
Скласти по два тестових
запитання до кожної з тем з однією правильною відповідю.
Для допитливих. Яка
необхідність у вивченні паразитів?
Скласти пам’ятки
Коропоїди, або коропові воші -
ряд ракоподібних, переважна більшість яких є паразитичними формами. Хазяїни цих
паразитів - прісноводні і морські риби. В даний час відомо більше 100 видів
коропоїдів, які широко поширені по всій земній кулі.
Кровоссальні рачки паразитують на
поверхні тіла риб на захищених ділянках із тонкою шкірою, а саме за грудними
плавцями, за зябровими кришками, на зябрах. Це тимчасові паразити, так як після
насичення вони покидають тіло господаря і спливають. Тому зазвичай вони не
приносять суттєвої шкоди рибам і не провокують їх загибель. Тільки деякі види
можуть при масивній інвазії спричинити загибель молоди, рідше дорослих особин.
Коростяний свербун
Коростяний свербун спричиняє коросту в людини. Самки
кліща мають довжину 0,2–0,5 мм, самці вдвічі менші. Кліщ проникає в шкіру
людини, де утворює ходи. У кінці їх самки відкладають яйця, з яких вилуплюються
личинки, виходять на поверхню шкіри, де дозрівають і де відбувається їхнє
запліднення. Запліднені самки знову проникають у шкіру, утворюючи нові ходи. У
хворих виникає сильний свербіж, особливо в нічний час. Джерелом зараження є
хвора на коросту людина. Основний шлях поширення хвороби — сімейно-побутовий.
Це може відбутися в разі безпосереднього контакту з хворою людиною або через
речі, якими користувався хворий (постільна і натільна білизна, одяг, рушники,
рукавички, іграшки, гроші тощо). Трапляються випадки зараження коростою в
лазнях, душових, поїздах, на пляжах.
Кліщі
паразити рослин
Серед
кліщів трапляються і паразити рослин. Це павутинні та галові кліщі.
Павутинні кліщі— небезпечні шкідники різноманітних
культурних рослин. Своїми хеліцерами вони проколюють покриви листків і
живляться соками рослин, обплутуючи листки павутиною. Іншими шкідниками
сільськогосподарських культур є чотириногі, або галові, кліщі. Вони мають
червоподібну форму і лише дві пари ніг. Паразитуючи у тканинах рослин, кліщі
призводять до утворення пухлин (галів), що знижує врожаї.
Іксодові кліщі
Іксодові кліщі, зокрема собачий, тайговий, бичачий,
живляться кров’ю людини та тварин. У них на голівці є хоботок із гачечками.
Хеліцерами кліщ розрізає шкіру. За допомогою гачків прикріплюється до неї й
висмоктує значну кількість крові, унаслідок чого його розміри (особливо самок)
збільшуються в кілька разів. Через певний час, насмоктавшись крові, кліщ
відпадає від хазяїна. Іксодові кліщі є переносниками збудників таких
небезпечних захворювань, як кліщовий енцефаліт -
смертельно небезпечне вірусне захворювання., піроплазмози собак та
великої рогатої худоби тощо
Воші - безкрилі зовнішні паразити людини та інших ссавців. Вони мають плескате тіло та коротенькі вусики. Рухомим
кігтиком воша кріпиться до хазяїна, затискуючи його волосину. Воші мають
колючо-сисний ротовий апарат, за допомогою якого вони споживають кров хазяїна.
Воша людська може жити у волосяному
покриві голови людини (головна воша), в одязі чи на волоссі тулуба (платтяна
воша). Самки приклеюють яйця до волосся хазяїв. Людська воша - переносник
смертельно небезпечних захворювань (висипного та поворотного тифу), від яких
протягом лише XX сторіччя загинуло близько 30 млн
людей.
Запам'ятайте! Для запобігання ураженню вошею не слід користуватися чужими
гребінцями, одягом, головними уборами, треба ретельно дотримуватися правил
особистої гігієни. У разі зараження вошами слід негайно звернутися до лікаря та
почати лікування.
Блохи - безкрилі кровосисні комахи. їхнє тіло сплющене з боків,
вони мають колючо-сисні ротові органи та стрибальні ноги. Дорослі комахи ссуть
кров людини й інших ссавців. Особливо небезпечна блоха пацюкова, яка живиться
кров'ю чорних пацюків, але може нападати і на людину. Вона відома як переносник
дуже небезпечного захворювання - чуми, від якої протягом історії людства
загинуло кілька сотень мільйонів людей. Цю хворобу постійно реєструють і тепер
у тропічних країнах. В Україну збудники чуми
можуть потрапити з хворими пацюками в трюмах кораблів.
Комарі - Кров'ю людини і тварин
можуть також живитися комарі. У комарів ротові органи колючо-сисного типу.
Личинки та лялечки кровосисних комарів мешкають у прісних стоячих водоймах.
Кров сосуть виключно запліднені самки певних видів. Вона необхідна
їм для формування яєць. Кровосисні комарі - переносники збудників багатьох
хвороб. Ви вже знаєте, що малярійний комар - переносник збудника малярії.
Немає коментарів:
Дописати коментар